Я збиралася з подругою на прогулянку. Вже накинула куртку, як мої плани перервав дзвінок на домашній телефон.

– Вітаю.

– Доброго дня. Це Алла? – перепитує у слухавці незнайомий жіночий голос. 

– Ні, вона трішки зайнята, перетелефонуйте пізніше. А це хто, до речі?

– Це Ніна Коваль. Просто скажіть моє ім’я, Алла все зрозуміє.

Дивно. Здавалося, що розмовляю з дорослою та адекватною жінкою, а не з підлітком, який передивився фільм про шпигунів. 

Якраз мама вийшла зі свого кабінету. Вона часто брала всю паперову роботу додому, щоб не залишати “хвости”. Залізне правило – через дурниці не турбувати її. 

– Хто телефонував? – запитала мама, протираючи окуляри. Вона якраз вийшла зі свого кабінету.

– Якась Ніна Коваль. Ти її знаєш? 

Мама поблідла та присіла на диван. Здається, що прогулянка з подругою скасовується. Я побігла на кухню, взяла стакан прохолодної води та заспокійливі, які мама пила перед сном. 

– Майже 17 років вона мовчала. А тут вирішила нагадати про себе, – прошепотіла мама. 

Вона завжди уникала одної теми для розмови – родина. Ніколи не розповідала про мою бабусю чи дідуся, навіть фотографій не мала. Мене відверто дивувала така поведінка. І до чого ця “таємничість”? Чому татові родичі приходять до нас у гості ледь не щотижня, я товаришую зі своїми двоюрідними сестрами та братами. А зі сторони мами ще нікого не бачила. 

– Мамо, все гаразд? Хто така Ніна Коваль?

– Моя сестра. Рідна. Так, ти багато чого про мене не знаєш. Дістань з татового серванта коньяк. 

– Може, краще ліки?

– Ні. 

Мама заварила міцної кави та вилила декілька капель коньяку до чашки. 

– Ти вже доросла дівчинка. Тому я не бачу сенсу далі приховувати від тебе таку правду. Словом, у мене є рідна сестра, Ніна. 

Мама весь час дивилася у вікно та ковтала повітря, бо ж просто намагалася не заплакати.

– Це було давно. Тоді ми зібралися з друзями на дачі. Ще приїхав мій тодішній хлопець Олег. Ну а ти знаєш, як відривається молодь. Ми, здається, святкували вдале завершення четвертого курсу та захист диплому. Ще й на дачу зі мною напросилася Ніна – мала сопля, тільки-но школу закінчила. Думала, що раз я старша, то буду кликати її з собою на тусовки. Мама “допомогла”, поставила ультиматум – або я беру Ніну з собою, або сиджу вдома. 

Мама замовкла. Помітила, як й боляче все згадувати. 

– Ось вже 12 ночі. Я дивлюся – Олега нема. Пішла гукати його. А тут підбігає до мене Іра, подруга, і каже, що він кудись пішов з Ніною. Я перше подумала, що вона так жартує. Але ні. На другому поверсі, якраз у тій кімнаті, яку я тримаю під замком, почула сміх сестри. Різко відчиняю двері – а там вона в одних трусах і Олег. Ось таке незабутнє свято.

Вона стала з-за столу та підійшла до вікна. Сховала своє обличчя у долонях та тихо заплакала. Я підбігла до мами та міцно обійняла її за шию.

– А потім про це дізналися батьки. Ще й мене винною зробили. Мовляв, я не прослідкувала за сестрою та її зґвалтували. А через місяць Ніна приходить до мене з позитивним тестом. Знаєш, все життя батьки бігали тільки навколо неї. Сукні, косметика, іграшки. А ти уявляєш, сама купила собі на день народження туфлі на підборах. У 18 років! Сама! – мама жадібно ковтала повітря. 

Я ще більше її обійняла. Ось так буває, що у найріднішої людини є скелети у шафі. 

– На щастя, я тоді жила на орендованій квартирі у Львові. Тому того ж дня купила квиток та потяг та приїхала. Відтоді я за всі ці роки не була у Чернівцях. Спершу мама до мене дзвонила, намагалася помирити, але марно. Єдине, що я знаю – Ніна народила сина. Я навіть до психолога ходила. А потім зустріла твого татка. Можеш сама у нього запитатися, скільки місяців він добивався того, щоб я пішла з ним на побачення. 6 чи більше, вже не згадаю.

– Ти боялася просто відкритися заново людині?

– Так. Важко боротися з недовірою, коли у тебе такий гіркий досвід. 

Мама сиділа на кухні та допивала каву. Я підійшла до домашнього телефону, зайшла у історію викликів та заблокувала номер Ніни. Потім взагалі видалила з історії. Ще зателефонувала до оператора та попросила змінити номер нашого телефону та електронну адресу, до якої він був прив’язаний. Ні, я не хочу, щоб ця персона знову з’явилася у нашому житті та завдала матусі болю. 

Донька вчинила вірно? А як би ви відреагували на таку сповідь? 

Daryna